А в неділю рано, ще сонце не сходит,
Молоденький жовнір по касарні ходит.

По касарні ходит, шаблю в руках носит,
Пана капітана о урльоп ся просит.

Пане капітане, пусте мя додому.
Лишив я дівчину, сам не знаю кому.

Пущу я тя, пущу, але не самого,
Кажу осідлати коника сивого.

Коника сивого і нове сіделце,
Підеш до дівчини, розвеселиш серце.

Їде жовнір, їде, ворота минає,
Вийшла стара мати жовніра витати.

Пане жовніроньку, ходіт же до хати,
Бо ваша дівчина хоче умирати.