Говорять пани, говорять пани,
Говорять і всі люде –
Взяти козака у неволеньку,
З нього добра не буде.
Взяли козака у неволеньку,
Забили у кайдани.
Ой тепер вже ми, брате-товаришу,
Да й навіки пропали.
Осідлав коня, виїхав з двора,
На гриву і похилився.
Ой за ним ненька старенька:
– Не їдь, сину, вернися.
Виїхав козак на широкий степ,
Став коня попасати,
Ой за ним соцький з виборним
Хтять в неволеньку взяти.
– Ой візьміть собі, соцький з виборним,
Коника вороного,
Не беріть мене у неволеньку,
Козака молодого.