Повій, вітре буйнесенький,
З глибокого яру.
Прибудь, прибудь, мій миленький,
З далекого краю.

– Як же ж мені повійнути,
Коли яр глибокий?
Як же ж мені та й прибути,
Коли край далекий?

Засвічу я ясну свічку
Та й пущу на річку,
Щоби було миленькому
Видно на всю нічку.

Не поможе, святий боже,
Восковая свічка,
Розіллявся тихий Дунай
Ще й бистрая річка.

Ой, місяцю, місяченьку,
Не світи ж нікому,
Тілько мому миленькому,
Як іде додому.

Ой, місяцю-перекрою,
Зайди за комору,
Нехай же я з своїм милим
Стану, поговору.