Ми ходим вулицями міста одного
В одній кав’ярні в нас Амур пускає стріли
І не злічити скільки вже було нагод,
Щоб я і ти у цьому всесвіті зустрілись.
І все би вирішилось просто, як би ми
Розбіглись в просторі, як два авто на трасі,
Але щось трапилось в останню мить зими,
І нас тепер немає двох в одному часі.

Приспів:
– Яка виснажлива весна, у цьому році
Я тут у березні, а ти на тому боці,
В твоєму травні вже цвітуть бузок та вишня,
А я шукаю тебе там, де ти колишня.

Твоїх парфумів трунок треться, наче кіт
Навколо мене, але як тебе дістати,
Я п’ю, і бульбашки розштовхуючи лід,
Пливуть до стелі, як у синь аеростати.
А навкруги гуркочуть солов’ї німі,
І, наче палуба, підлога під ногами,
І хтось на чорта дуже схожий у тьмі,
Кладе на стіл мені рахуночок з боргами.

Приспів (2)