Гей, ти, поле, моє поле, ти чого це потемніло?
Чого зелень почорніла, а саме ти заніміло?
Ой, гвалтували, роздирали, волочили, голосили.
Русі коси розплетені вітер смикає щосили.

Чорні роти беззубії тихо до небес волають:
Вийди, мамо, подивися, як синочка убивають!
Ой, боле сизий, батьку наший, чого в небі не літаєш?
Розжирів так, що й не злетиш, тільки ой сидиш довбаєш...

Ой, земле наша, проклятая, хто зодягне, той роззує...
І лише криця, холодна й гостра, нас від ката порятує