Тінь днів пролітала над моїм тілом,
Я йшов наче мертвий – хотів я жити.
Я падав і більше не міг вставати,
Я так не хотів тоді помирати,

Але Він прийшов, Він підніс мене,
Казав, що мені треба тільки жити.
Але Він прийшов, Він зігрів мене.
Тремтіла земля і тремтіло небо,
Я був, наче квітка самотня в полі.
Мене поглинала якась печера,
Я думав, що це моя кара долі.

Але Він прийшов, Він підніс мене,
Казав, що мені треба тільки жити.
Але Він зігрів і відкрив мені
Життя, що не можна ні чим закрити.
Але Він прийшов, Він підніс мене,
Казав, що мені треба тільки жити.
Але Він прийшов, Він зігрів мене.

Закриті всі очі, закриті вуха,
Я ліз прямо в пекло, я ліз охоче.
Тоді я нікого зовсім не слухав,
Робив все собі, як душа захоче.

А потім я впав на свої коліна,
Чомусь в голові все перекрутилось.
І серце ожило, відкрились очі,
І я зрозумів, що життя змінилось.