Сам не знаючи чому,
Ти потрапив у тюрму.
В непросту і незвичайну,
У похмуру і печальну.
Тут нема залізних грат,
Не стріляє автомат,
Та проймає душу страх, –
Ти уже не вільний птах.

Приспів:
Це тюрма невидима,
Але все одно тюрма.
Кожен, хто в ній побував,
Той ціну свободі взнав.

Дивиться згори на тебе
Синього шматочок неба,
Ніби є всього доволі,
Але серце у неволі.
Із дороги не звернути,
Ти ідеш неначе в путах.
Почуття застигли в серці, –
Я вже знаю, як це зветься.

Приспів

Можеш ти все тут робити:
Під чиюсь диктовку жити,
Слухати люб’язні фрази,
Що лунають як накази.
Вже в тюрмі були колись
І на свободу вирвались,
У цей щасливий час
Знову в тюрму загнали нас.

Приспів

Що попереду не знаєм,
Що позаду забуваєм.
І до того, що навколо,
Вже потроху ми звикаєм.
Але це лише здається,
Бо насправді кожне серце
Тільки й жде тієї миті,
Щоб з тюрми себе звільнити.

Приспів:
Бо тюрма завжди тюрма,
Навіть як невидима.
Кожен, хто в ній побував,
Той ціну свободі взнав.