Я дивлюсь у вікно,
А за вікном наш світ.
Світ холодний, тісний
І дуже, дуже злий.
Я ховаюсь в кімнаті своїй,
Я боюся всього,
Що там за вікном.
Я дивлюся на людей,
Які не мають сил.
Ті, які кожен день
Не знають як прожить.
Кожен з них живе,
Як не живе.
Кожен з них чекає
Кращий час.

Як тяжко жити в цьому світі,
Як тяжко знати, що живеш.
Бо все життя – одні проблеми,
В яких ти мабуть і помреш.

Всім набрид вже цей час,
Але потрібно жити.
Крок за кроком вперед,
Ми повинні "вспіть".
Своїм дітям збудувати час,
Той, який не збудували нам.