Я знов читаю казку ту,
Про злу бабу Ягу,
Яка живе у лісі
І має мітлу.
Лякає гарних діток,
Що не хочуть пізно спать.
Кохає тільки Змія,
Бо той завтра крила дасть.

Вона схожа на тебе,
Вона теж, як змія.
Вона теж колить вени
І продає своє тіло.

В бабусі є ще хатка
На курячих ногах.
Навколо хатки хащі,
А у хащах править кайф.
Живуть в них тільки біси –
Це родичі Яги.
По крові і по силі,
По небу та землі.

Читати можна вічно,
Та що це тільки дасть.
Життя твоє все грішне,
Залишилось чекать.