Усе життя ми прагнемо любові,
Наче квіти сонця навесні,
А вона приходить загадково
Тільки раз, як у рожевім сні.

Приспів:
Тільки раз дається нам кохання
У шаленстві, мареві задум,
Дикий злет у небо і страждання
Та в журбі болючий тихий сум.

Хто не сіє ласки ярі квіти,
Не дарує сонця промінець,
Той не вміє щиро полюбити,
Не сплете з коханою вінець.

Приспів

Ждіть, як сонця, світлої любові,
А зустрівши нею дорожіть,
Бо вона, як квітка у діброві,
Оцвіте і з вітром полетить.

Приспів (3)