Молить образ про долю нам, блукає мати,
Під блакиттю небес, де краям зими не знати.
Мати з милим дитям на руках і серцем ніжним,
В неї простять селяни благ, благають слізно.

Приспів:
Сповни ниви дощами, Санта Марія!
Сповни поле хлібами, нам доленьку квітчай.
Будь покровом любові, Санта Марія!
У серця світло й усміх милостиво дай.

Образ той для закоханих всіх, мов лік на рани,
Як образиш, мені він утіха – на нього гляну.
Не спить мати з дитям ночей, тривог не змірять,
Знає долю отих людей, що в неї вірять.

Приспів (2)