Падав білий сніг та на білий поріг. (2)
Покотився з неба червоний пиріг. (2)
Ледве лиш до нього добігти устиг я. (2)
Він за нашим ставом спочити приліг. (2)

А я над ним стояв,
Дивився і сміявсь,
Бо він мене спитав:
"А шо так рано ти сьогодні встав?"
Бо він мені моргнув:
"А коли ж це вчора ти заснув?"

"Ти вже іди і дивися,
Щоб весело було всім вам,
Ти вже дивися мені,
Щоб співали й сміялись всі там".

Я почув це все і страшенно злякавсь. (2)
У кущах над ставом скоренько сховався. (2)
Бачив, як на небо пиріг підіймався. (2)
Раптом засіяв і до всіх привітався. (2)

А я під ним стояв,
Дивився і сміявсь,
Бо він мене спитав:
"А шо так рано ти сьогодні встав?"
Бо він мені моргнув:
"А коли ж це вчора ти заснув?"

Він мені каже:
"Я бачити хочу лиш сміх на устах,
Сонце у кожну хатину зайде,
Хай завжди буде там..."