Десь там за далекими горами
Де біснується вітер пустелі
В інших містах між чужими народами
Ти живеш, наче квітка на скелі
Ти ковтаєш вустами лілейними
Неба південного дивні примари
Прагнеш хоч раз дотягнутись до мене
Та все даремно – для тебе я хмара

В дорогу з єдинорогами
Що знають маршрути до завітної мрії
Ти вирушаєш і з першими кроками
Ти ближче до цілі, вона тебе гріє
Але згодом муки пекельні
І кожен новий крок, немов божа кара
Ти знов на початку, ти квітка на скелі
Я лечу над тобою, я хмара