Заливається коник у житі,
Пісня жайвора ллється з небес!
Серпню сонячний, маківко літа,
До твоїх доторкаюсь чудес!
Я метеликом хочу злетіти,
Хочу вмитись кришталем струмка...
І гойдає, і колише мого човника хвиля дзвінка,
І іскриться водограєм швидкоплинна дитинства ріка!

Пробіжусь по ранковому лугу,
По високій росистій траві...
Сонце в путь вирушає по кругу,
Пахнуть медом вітри степові!
І звучать у душі моїй фуги,
І так солодко й світло в думках...
І гойдає, і колише мого човника хвиля дзвінка,
І іскриться водограєм швидкоплинна дитинства ріка!

Віджнивується зоряне літо,
І жар-птиця своє відспіва,
І в житті, наче в книзі розкритій,
Розпочнеться наступна глава!
Але поки ще серпень в зеніті,
А зима ще далека така...
І гойдає, і колише мого човника хвиля дзвінка,
І іскриться водограєм швидкоплинна дитинства ріка!

Але поки ще сон мій плекають
Серце мамине, батька рука...
І гойдає, і колише мого човника хвиля дзвінка,
І іскриться водограєм швидкоплинна дитинства ріка!