Виконавець: Геннадій Желуденко
Слова і музика: Геннадій Желуденко |
Не поспішай, порвать не поспішай
Так боляче, безжально, по живому
Єднання доль на злеті весняному!..
Не поспішай, порвать не поспішай!
Згадай ще раз, як билися серця,
Як до небес вони злетіть хотіли –
І розірвать їм навпіл крила
Не поспішай, не поспішай!
Не поспішай, забуть не поспішай
Тих почуттів розбурхане буяння,
На майбуття надії й сподівання!..
Не поспішай, забуть не поспішай,
Як в ту п’янку, несамовиту ніч
Переплелись слова, тіла і руки...
На цім краю, краю розлуки –
Не поспішай, не поспішай!
Не поспішай, піти не поспішай!
Таку любов лиш раз життя дарує,
Така любов лиш раз буває, чуєш?!
Не поспішай, піти не поспішай!
Бо мить прийде – і в серці, так і знай,
Відчуєш ти журбу таку жорстоку!
То ж зачекай, з останнім кроком
Не поспішай, не поспішай!
Не поспішай порвать останню нить,
Не поспішай сердець биття забути,
Не поспішай піти й не повернутись –
Не поспішай, не поспішай!