Мов краплі дощу на вологих повіках
Ті сльози душі той голос її
Ти слово люблю позабудеш навіки
Назавжди забудеш його
І всі ті слова, яких ти не сказала
І всі ті думки, що живуть у тобі
Для щастя яких було мабуть замало
Ну, а для страждань вистачало яких

Приспів:
Залиш своє серце розбитим
Залишся розбитою з ним
Так легко себе загубити
А ти спробуй вижити з цим

Самотні думки
І тільки ти, лиш ти одна почуєш мій голос,
З неба зійдуть, до тебе зорі і вкриють тебе,
Своїми кольоровими снами

Приспів

А потім зоряної ночі
Коли десь за твоїм вікном,
Тихенько причаївся місяць
Стираючи усі разом
Твої страждання, непотрібно
Вже зовсім думати про щось
Тобі лиш, як завжди, здається
Невже крім тебе є ще хтось
Хто те ж на серці відчуває
І забуває про старе
Так важко всі думки ті стерти
Й слова, кохання не помре...

Приспів