Біль і страх, пристрасть в очах,
по ночах, в чужих містах,
по чужих вулицях, в незнайомих лицях,
аромати Франції, грації,
знаєш, а ти маєш рацію,
маєш час про це думати,
маєш все і всіх...
Закохані пари в парках,
розкидують життя по картах,
а я цього не вартий,
ти й зараз думаєш, що це все жарти,
а я жертва, тіло вже мертве, але почуття живі,
кажу відверто, уві сні,
на бурезі бажань, а я на дні,
і без повітря, кричу, що ти найкраща в світі,
та двері вже всі закриті,
в руках червоні квіти, а ми з тобою неначе діти,
я звик цьому всьому радіти,
цінувати кожну наступну хвилину,
як я до тебе лину,
бетонні стіни розбиваю руками,
я іду до тебе, я не актор цієї драми,
незнайомі дами стріляють поглядом у свіжі рани,
стоп, не забувайте, я з вами...

Приспів:
Біль і страх, пристрасть в очах,
а я не вірю,
що від нас залишився один лиш прах,
і знову чекаю, страждаю,
від болю серце догорає,
тихо шепочу – кохаю.

Знайомий номер в пам’яті,
стерті телефонні клавіші,
позивні без відповіді,
лише іноді чую голос твій,
я сам не свій при зустрічі,
засніжене місто, білі вулиці,
в сльозах обличчя,
серце кличе, будь ближче!
Босоніж по розбитій вазі,
в екстазі я перебираю фрази,
від радості немає болю, немає страху,
прокинувшись від нічного жаху,
кава, дим, спогади про Лондон, Рим,
був з тобою я, тепер один,
загубився серед мрій,
не смій, не шукай мене, не жалій,
в світ повертайся свій,
біжи, не стій,
а я залишусь тут,
без ніжних рук, без слів,
в полоні тиші, нехай керують мною сили вищі,
Боже мій, допоможи мені,
зрозумій божеволію,
хочу спокою, вкажи вірний шлях, вірну колію...