Виконавець: Василь Лютий
Слова: Василь Лютий |
Хитає вітер гілля
І рве свої зусилля,
Тополю до землі згина.
Навколо скрізь вирує,
І в руки меч беру я,
За це сповідуюсь сповна!
Приспів:
Десь далеко, за лісами, за степами,
Чую, як закрились грати.
Десь далеко, з тяжкої неволі,
Чую тихий поклик: "Визволь, брате!"
Неси мене, мій коню,
За ясиром в погоню –
Є ще надія наздогнати.
Ти вже згубив підкови,
Увесь у поту й крові,
Та все ще зможеш подолати.
Приспів
Гей ви, османи злії!
Не в полі вітер виє,
То помста наша йде на ви!
Схрестились в полі шаблі,
І голови криваві
Згубились у густій траві.
Приспів