Над синім ставом скалки блискавок –
Лютує горобина ніч.
То до вікна, то до колиски
То хустку гарячково з пліч.

Ну де ти є, давно відкоханий?
Сльоза розпачливо пече.
Скажи мені, хоча б від кого ти
Ідеш сьогодні під дощем.

Я чую голос твій розсміяний.
Хтось до будинку заверта.
Гримить Молоня в небі стрілами –
До Перуна, до Перуна.

І бас у відповідь розважливий
Гуркоче їй розлого знов –
То про терпіння повну чашу,
То про любов, то про любов.

Небесні вихорі влягаються,
Вспокоюється все земне.
І я дивуюся уранці,
Як тихо я люблю тебе.