Наша служба небезпечна і складна
Будувати дачі генералам до темна
Що солдат, гастрит чи вже ангіна?
Військкомат послав сюди, тому давай працюй скотино

Мряка, дощ, мороз чи холод – не страшні
Про хвороби ти забудеш назавжди!
Ей, солдат, ти голови не опускай,
Швидше ти відро з бетоном подавай!

Чим більше в армії дубів,
Тим слабший захист ворогів!

Нам ще одна пара рук, знаєш як потрібна
В часи коли давним-давно вже зникла рабська сила
Тому не стій, а швидше висновки роби
Допоки ми ще друзі, а не вороги!

Хочеш у відгул – закрий рот і не кричи
Краще тону цегли на собі приволочи
Буде ще робота для тебе і для всіх,
Не скоро ти побачиш родичів своїх!

Чим більше в армії плугів,
Тим менше треба тракторів!

Кажуть Армія робить з покидьків – людей!
Чому ж батьки не відпускають у війська своїх дітей?
Незалежність наша рік за роком йде
Та порядку у армаді так ніхто й не наведе!

Не так вже і легко бути солдатом,
Чоботі носити, честь генералам віддавати!
А що ж тоді робити коли честі не має?
Невже наша країна, на війні щось програє?!

Я, не хочу в армію!
Ти не хочеш в армію!
Він не хоче в армію!
Ніхто не хоче в армію!

Армія-а-а-а-а-а!