Знову це знайшло мене,
Шкіру нашмат і лицем догори...
Хвиля, що накатує, забира мене,
(Йобане почуття, ніди втікти).
Це схоже на те, коли
Давно забута рана починає знов боліти!

Приспів:
Ти своєю рукою,
Замість того щоб її загоїти –
Колеш її тупими голками!
Лезом ріжеш її на шмати!
Ти своєю рукою,
Замість того щоб її загоїти –
Колеш її тупими голками!
Лезом ріжеш її на шмати!

Біль – це так приємно,
Тоді, коли ти знаєш, що все даремно...
Біль забирає, вона накриває
(І добре тримає).
Мозок накрився пиздою,
І ти у свою біль пірнаєш з головою!

Приспів:
Біль – це так приємно!
Вона вже з’їла тебе!
Я починаю вмирати,
Сили, майже залишили мене!
А ти своєю рукою,
Замість того щоб її загоїти –
Колеш її тупими голками!
Лезом ріжеш її на шмати!

Сили залишили мене...
Залишили мене...

Сили залишили, залишили мене! (4)

Приспів (2)

Біль – це так приємно, бо це життя є тільки! (3)
Біль це так приємно, бо це – життя!