Чорна хмара в полонині,
А я бідний, а я бідний,
А я бідний на чужині.

На Вкраїні сонце гріє,
На чужині, на чужині,
На чужині вітер віє.

Вітер віє, трава шумить,
А в тій траві, а в тій траві,
А в тій траві козак лежить.

Над ним коник зажурився,
По коліна, по коліна,
По коліна в землю вбився.

– Не стій, коню, наді мною,
Бо я виджу, бо я виджу,
Бо я виджу щирість твою.

Бігай, коню, дорогою,
Вдар в ворота, вдар в ворота,
Вдар в ворота головою.

Вийде батько – зажуриться,
Вийде мати, вийде мати,
Вийде мати – засмутиться.

І спитають: "Що за новина,
Де ти, коню, де ти, коню,
Де ти, коню, лишив сина?"

– Мене турки надігнали,
Пана мого, пана мого,
Пана мого з мене зняли.

– Візьми, мати, піску жменю,
Посій його, посій його,
Посій його по каменю.

Як той, мати, пісок зійде,
Тоді твій син, тоді твій син,
Тоді твій син з війни прийде.

– Нема піску та й не сходить,
Нема сина, нема сина,
Нема сина, не приходить.