"Ой, хмелю ж мій, хмелю,
Хмелю зелененький,
Де ж ти, хмелю, зиму зимував,
Що й не розвивався?"

"Зимував я зиму,
Зимував я другу.
Зимував я в лузі на калині
Та й не розвивався!.."

"Ой, сину ж мій, сину,
Сину молоденький,
Де ж ти, сину, нічку ночував,
Що й не роззувався?"

"Ночував я нічку,
Ночував я другу,
Ночував я у тої вдовиці,
Що сватати буду!"

"Ой, сину ж мій, сину,
Ти моя дитино,
Не женися на тій удовиці,
Бо щастя не буде!

Бо вдовине серце –
Як осіннє сонце:
Воно світить, світить та не гріє,
Все холодом віє.

А дівоче серце –
Як весняне сонце:
Ой хоч воно та й хмарнесеньке,
А все ж таки тепле".