Немов холодний привід крок за кроком
Приходить ніч, ласкаво обійма
Цілує в губи мов шаленим током
І я вмираю знову до рання

А сонце світлом грає танок
І листя з вітром набуває почуття
Серед похмурих стін стрічаю я світанок
Як передвістника зростаючого дня

І кожен день я відкриваю очі
Мовчу, палю і знов чекаю ночі
Той образ мрій, той світ у пустоті
Що намальований в її шовковій черноті

Немов холодний привід крок за кроком
Приходить ніч, ласкаво обійма
Цілує в губи мов шаленим током
І я вмираю знову да рання

А сонце світлом грає танок
І листя з вітром набуває почуття
Серед похмурих стін стрічаю я світанок
Як передвістника зростаючого дня