Загубивши віру, поглядом пустим
Дивиться в повалу, гірко плачучи.
В самоті пекельній серед цвілих стін
Флетяв, чию душу купив героїн.

Сивіє волосся, очі запалі,
Блідий колір шкіри, вени сколені.
Десять довгих років стомлений звір у пастці,
Намагається звільнитися, але безрезультатно.
Прокидається з думкою: де знайти дозу?
Знаходить, колить, потім кумари ловить.

Приспів:
Героїн...

Колись бідаха життєрадісний був, повен надії.
Дуже вірив у майбутнє, у нездійсненні мрії.
Любов була, гріла юне серце і душу.
Ну, а потім – героїн той, що пестить і душить.
Неподовзі настала неминуча залежність.
Пропустив через вени майже усю маєтність.
Краде, ледве зводить кінці з кінцями.
Що далі? Суїцид?.. Хрест із надписами...