Виконавець: Факультет
Не згадати, не відчути – серця більше нема
І назад не озирнутись, далі тільки зима
Не спинитись, не вернутись – заборонено вхід
За хвилину мої сльози перетворяться в лід.
Не догнати, не втримати сни, що падають вниз
І уже не переграти те, що було колись
Не піднятись, не зігрітись – сніг пече, як вогонь
Вже ніколи не здолати цей холодний полон.
Приспів:
Я буду майже сама, в серці наполовину
Зітерте ім’я
Я буду майже сама,
І уже не потрібно шукати слова
Я буду майже сама, майже сном,
Майже тінню, сльозою в очах.
Я буду майже сама, я буду майже сама,
Я буду майже сама.
Не спинити, не догнати, не сказати: не йди
Час уже не повернути – сніг ховає сліди
Не забути, не змінити те, чого не було
І руками не дістати це останнє тепло.
Не знайти, не упізнати, не спитати чому?
Не розбити, не зламати ту холодну стіну
Не залишилось нічого, тільки біла пітьма
Доки поруч буде холод, я не буду одна!
Приспів