Мить, і нас нема
знов ніч сама
іде додому
мить, останню мить
якби спинить
хвилину тому.

Але вона собі летить
І нас уже не зупинить.

Крок, останній крок
стиска курок
і знову тиша
ти, а може я
пусте ім’я,
що хтось залишив.

І мить розіб’ється, мов скло
і нас ніколи не було.

Усе не так, усі не ті
і цілий світ на самоті
усе не так, усі не ті
і цілий світ на самоті.