Приспів:
Львів – місто дощів,
Львів – місто моїх снів:
Запах кав’ярень,
Бруківки дощовий блиск.
Львів – замок на горі,
Львів – нічнії вогні,
Сплячі леви,
Та затишок старих вулиць.

Західна столиця нашої Держави
Запитайте нас: "Як справи?",
А ми Вам Високий Замок стоїть,
Отже, чудова ця мить,
Бо все як раніше – нічого не міняється
Місто таким самим залишається.
Сімсотрічна історія,
Карпатська територія,
Це моє місто – Львів,
І не потрібно тут слів
Тут самі почуття
Це знаєш ти, це знаю я
І всі, хто ріс з нами,
Хто гуляв під дощами,
Хто брав собі каву
Сідав до тебе на лаву,
Щоб сказати все і одночасно нічого.
Так, це звична розмова
Для нас – львів’ян,
Для панів та дам,
Для тих, хто з містом як одне ціле,
Для тих, кому футбол – зелене, біле.
Так буде завжди,
не зможу сказати "Ні"
На запитання "Ти любиш дощі?",
Бо це є стан моєї душі.

Приспів

Одне слово – Львів.
Західна столиця нашої Держави.
Ми зростали з нею, вона зростала з нами.
І навіть часом здається,
що без цього міста серце вже не б’ється.
Кожна вулиця – це куточок моєї душі.
Їх настільки багато, що в ній можна заблукати.
Про це місто поети складають вірші.
І не дарма – тут є про що складати.
Одне слово – Львів.
Місто царських звірів,
Місто княжої краси.
Відчуйте її в повній мірі.
Ми вам представляємо перлину України.
Це наше місто: будівлі, парки й стіни.
Це все рідне з дитинства, і знайоме усім.
Це наше місто, і це наш дім.
Отже пісня кінчається, тільки декілька слів,
І ми з вами прощаємось, залишається Львів.

Приспів (2)