Виконавець: Тартак
Слова і музика: Тартак |
Три-чотири, я вийшов із квартири,
Починаю теревені, тари-бари, тири-пири.
Іду по тротуару, гуляю по бульвару,
Дивлюся на всі боки – підбираю собі пару.
Усім посміхаюсь, не лаюсь, не кусаюсь –
Привабливим та добрим бу-бу-бути намагаюсь.
І хоч в душі моїй сьогодні все лише хороше,
Чомусь на мене люди всюди дивляться вороже...
Парки, паркани, кашкети, каштани,
Клуби, клумби, тумби, киянки, кияни,
Гості столиці, стоморді, стомармизні,
Сто... Янки, go home! – занадто капризні.
Круті магазини, в магазинах вітрини,
З вітрин манекени задивляються на мене.
Від тих задивлянь у мене повний екстаз!..
Злі ви всі – піду я від вас!
Я у небо стрибаю,
Я про себе вже не дбаю –
Руки-крила розправляю,
Розпрямляю!
Я у небо стрибаю,
Хмари шапкою збиваю,
Зорі пальцями зриваю –
Назбираю!
Я у небо стрибаю,
Грім долонями тримаю,
Блискавицею стріляю –
Розриваю!
Я у небо стрибаю,
Сонце тінню затуляю –
Закриваю!
Ось, ось на джи-джи-джипі їде хтось.
Мордате, сохате – це, мабуть, лось!
Я хотів перейти дорогу, поставив на "зебру" ногу
Необережно та необачно – він збив мене, молодого!
Вдарив, стукнув, тріснув, трахнув,
Тарахнув, торохнув, загилив, шарахнув,
Угрів, зацідив, садонув, довбанув,
Бахнув, бабахнув, угатив, шибану-у-у-ув!
І ось я лежу на асфальті в багні...
Так недобре мені, так недобре мені!
Мені так погано і я вже хочу до мами,
Та нема-нема-нема-нема-нема поруч мами!
Повз мене проїжджають автомобілі –
Червоні, чорні, жовті, зелені, сині, білі.
Та раптом душа моя звернулася до тіла:
"Ну все – па-па! Я полетіла!"
Я у небо стрибаю,
Я про себе вже не дбаю –
Руки-крила розправляю,
Розпрямляю!
Я у небо стрибаю,
Хмари шапкою збиваю,
Зорі пальцями зриваю –
Назбираю!
Я у небо стрибаю,
Грім долонями тримаю,
Блискавицею стріляю –
Розриваю!
Я у небо стрибаю,
Сонце тінню затуляю –
Закриваю!
І ось я пролітаю над гніздом зозулі.
В зозулі такі яйця, як дві великі дулі.
Лечу-у! Плюю-у! на все з висоти,
Та раптом помічаю, що піді мною – ти! І
Одразу спускаюсь, нахабства набираюсь,
До тебе підходжу, розмову заводжу, при цьому посміхаюсь.
Так сумно без тебе самому, давай підемо додому,
Нам буде так добре, як ще не бувало ніде і ніколи нікому!
У! А! Кружляє голова!
А! У! Я зараз з розуму зійду!
Ти просто молодчина, я просто молодець!
На цьому все – казочці кінець!
Я у небо стрибаю,
Я про себе вже не дбаю –
Руки-крила розправляю,
Розпрямляю!
Я у небо стрибаю,
Хмари шапкою збиваю,
Зорі пальцями зриваю –
Назбираю!
Я у небо стрибаю,
Грім долонями тримаю,
Блискавицею стріляю –
Розриваю!
Я у небо стрибаю,
Сонце тінню затуляю –
Закриваю!