Трудиться вигнане серце
В пошуках твоїх снів.
О місто людей, веселих
І добрих співучих слів.

У ратуші леви камінні
Варту при брамі несуть,
Знають вони, що незмінні
Юні мрії і цвіт бузку.

З зелених садів
Лине цей спів,
Бути молодим – то у Львові,
Всюди панує слушна оказія
Для веселощів сліз для безсоння й фантазій.
Як в небі звізд
Стільки є міст
Та знайдуть ці слова тебе знову.
Йди, де бажаєш,
Чини все так як знаєш.
Хочеш в молодість знов – їдь до Львова.

Музика грає,
Серце стискає,
Щастя хочеш – вернися до Львова,
Всюди панує слушна оказія
Для веселощів, сліз, для безсоння й фантазій.
Стільки є міст
Як в небі звізд
Час позначив нас срібним покровом.
Йди, де бажаєш,
Чини все так як знаєш.
Хочеш в молодість знов – їдь до Львова.