Золота й небесна жінка,
В золотім й небеснім місті,
В золотій своїй квартирі,
Місить глину, а не тісто.

Вона тішиться роботі,
Вона згадує про сон свій,
У її тісній квартирі,
Ночувало нині сонце.

Він тобі наснився, й потім,
Ти його зліпила з глини,
Ти не мала половини,
Нині маєш, не радієш.

Приспів:
Загадкова, загадкова, загадкова,
Без любові ти хотіла так любові,
Нині маєш і змовкаєш на півслові, загадкова,
Загадкова, загадкова, загадкова.

Золота й небесна жінка,
В золотім й небеснім місті,
В золотій своїй квартирі,
Прошепоче ніжні вісті.

Не проте, що ніч ліпила,
Своє щастя довгождане,
А про глину, як причину,
Сну безсоння і кохання.

Він тобі наснився, й потім,
Ти його зліпила з глини,
Ти не мала половини,
Нині маєш, не радієш.

Приспів

Він тобі наснився, й потім,
Ти його зліпила з глини,
Ти не мала половини,
Нині маєш, не радієш.

Приспів