Всі хто чує мене, всі хто бачить
Я знаю, вони нам цього не пробачать
І ми не пробачим ніколи того
Хто силиться нам натягтути ярмо
Бо ми живем на Україні,
І ми живем в найкращий час,
І я від радості дурію,
Бо ще не в всіх вселився страх

Мені набридла ваша правда,
Мені набриднув ваш диктат;
Я хочу мури повалити,
Я хочу проти вас повстать!

Мені вже набридло стоять на колінах,
Мені вже набридло прощення просить,
Я хочу свій мозок від бруду звільнити,
Я хочу зухвало систему звалить!

А люди – мовчазні телята:
Узріли в зраднику Христа,
Чекають смирно з неба манни,
А та скінчилася – нема;
А манну янголи пожерли:
Нам не залишили та й годі –
Ми звикли пожирать отруту,
Ми звикли запивати кров’ю

Святкуєм радо незалежність:
Свободи добились? Чиєї? – не знаю!
Свобода життя нам нове обіцяла;
Я бачу свобода повільно згниває...

Мені вже набридло стоять на колінах,
Мені вже набридло прощення просить,
Я хочу свій мозок від бруду звільнити,
Я хочу зухвало систему звалить!

Хто з вас відважиться врешті повстати?
Хто зніме кайдани, розкриє свій рот?
Хто встане з колін й на весь світ заволає,
Щоб чорти полякались? Хто звалить терор?!

Мені лиш набридло стоять на колінах,
Мені лиш набридло прощення просить,
Я хтів би від бруду й брехні відпочити,
Сховатись від всіх й посміятись зі всіх

Я хтів би знівечити, вбити, продати
Пусті безпідставні надії, слова,
Чекання, кохання, нестримні бажання,
Віру у милість та чесність царя

Віру у справедливість тирана,
Неупередженість суду, безкорисливість лікаря
Я хочу вас зрадити, хочу звільнити від себе,
продати весь світ задарма.

Мені вже набридло стоять на колінах,
Мені вже набридло прощення просить,
Я хочу свій мозок від бруду звільнити,
Я хочу зухвало систему звалить!

Мені вже набридло стоять на колінах,
Тобі не набридло стоять на колінах?
Вам всім не набридло стоять на колінах?
Нам всім не набридло?! – Дай їм під зад!