Виконавець: Марсель
Дах світу впав і вже немає ідей,
Як повернути загублених в часі людей
І це з середини тіло моє розриває,
Намагаюсь врятувати те чого немає.
Сірий дим сірих очей, непотрібних речей,
Світло у вікні десь в далечині,
А я в глибині світів, зовсім не знаходжу слів
І моє серце вже відчуваю, що не б’ється.
Приспів:
Не треба слів і не треба думок,
А ти почуй мене, а ти звільни себе.
Дві кулі в серце і по очах,
Відлітає душа і Бог врятує нас.
Я ніби сиджу на розбитому крилі,
Так сумно і важко стає на душі.
Мене тримає щось біле, що нищить долі,
Тече замість крові не пускає на волю.
І ти напевно зрозумієш мене,
Ти знаєш що поставлю я на тебе все.
Сьогодні війна, а завтра буде нічия
І моє серце вже відчуваю, що не б’ється.
Приспів
Доля жахлива спіткає мене,
Втома і біль зсередини спалює.
Я знаю що мені вже небагато лишилось,
Я хотів би щоб знов моє серце забилось.
Приспів