Виконавець: Олександр Морщавка
Слова: Віра Хвостик | Музика: Олександр Морщавка |
Ходили роками одними стежками,
На людях стрічались не раз.
Траплялось під настрій сварилися часто,
Та щирість знов зводила нас,
Знову зводила нас.
Приспів:
Мов розчерк комети
Падіння і злети.
Зазнали сповна ми всього:
Рубцюються рани,
Збуваються плани,
І все ж нам бракує чогось.
Спливає ночами з тривожними снами
Такий твій незвичний дзвінок:
"Даруй, що турбую", – твій голос почую.
А він, мов весільне вино,
Мов весільне вино.
Приспів
Хороший мій, любий, шепнуть спраглі губи:
Приходить ось так відкриття,
Що я лиш для тебе (Земля так для Неба)
Одне на двох, значить, життя,
На двох, значить, життя.
Приспів