Твої очі світанкові,
Рученята колискові,
Слово – життєдайная вода,
Але як насупиш брови –
Долу хиляться діброви,
В серце моє стукає біда.

Не лякай мене, кохана,
На рушник з тобою стану,
Тільки кулачками не сварись.
Є така у мене мрія,
Моє щастя та надія,
Ти до мого серця притулись.

Я без тебе – ні, не можу,
Що не день себе тривожу,
Часом власну тінь я не знайду.
Ой, не віриться, що любиш,
Мабуть, ти мене загубиш,
І з тобою стріну я біду.

От і ходжу нежонатий,
Неголений, волохатий –
Соло на гітарі виграю.
Мрію я про тебе, люба,
У леваді, біля дуба,
Мрію, як про вранішню зорю.