Віднеси мене, любий, у поле неоране,
Де гуляють вітри і шумить ковила,
Де колись я тобі в ніч безмісячно – зоряну
Раптом серце своє назавжди віддала.

Приспів:
А нічка, а нічка
Нас вкрила, мов ковдрою,
А вітер духмяний
Пісні нам співав.
Була я, була я
Дівчиною гордою,
Та гордість мою ти
В ту ніч відібрав.

Я удосвіта встану, умиюся росами,
Білих квітів нарву і сплету з них вінок,
Ще й пройдусь раннім полем я ніжками босими,
Щоб найкращою стати із гарних жінок.

Приспів

Віднеси мене, любий, із міста шумливого
У поля, де колись наша юність пройшла,
Де були ми такими безмежно щасливими,
Де з вітрами, обнявшись, шумить ковила.

Приспів