Я знаю, що слабкий, що себе не здолаю,
Й життя моє нікому небезпеки не складає.
Говорять, я давно й потрохи божеволію,
Я згоден, нехай, аби це тільки було без болю.

Думки мої заплутано, ні біса не ясно,
Шкода, професор Фройд ударив дуба передчасно...
В цій грі я здобув не ліпшої ролі,
Та, інші також лайно, най хоч це буде лайно без болю.

Болю нема
Вимкнули струм...
І волога пітьма
Розчиняє в собі мій сум.

Склеєно рани
Стрічкою "скотч",
Знову все бездоганно,
Я дихати можу, хоч...

...ріжуть ножем
Електричні сніги
І збираються вже
Найкращі мої вороги.

Я цілую їм очі,
Жорстокі на смак,
Їм віддам все, що схочуть,
Лише болю у мене нема...

То, що мені потрібно, чого шукаю знов я?
Життя – то взагалі шкідливо для здоров’я.
Моя параноя – то вільная воля
І спосіб зробити все так, щоб було без болю.

Все буде в мене гаразд, все буде в мене як слід,
Бо все минає в житті, якщо це тільки не СНІД,
Коли б я знайшов кут у замкненім колі,
А в ньому – тепло, аби це тільки було...