1.
Я іду і слухаю себе,
Де я хочу бути – я не знаю,
Я метро як місто вибираю,
А метро виштовхує мене.
Я іду і слухаю себе,
Страх втікає – я наздоганяю,
Хочу ненавидіти людей, –
Але люди все мені прощають.

Приспів:
Моя вічна історія, моя вічна історія,
Я життя випльовую, все життя випльовую, життя випльовую,
Слово за словом, за словом, за словом –
Польоту нема.

2.
Я іду і бачу, як ростуть,
Трави крізь асвальт і діти божі
По під’їздах радісно-убогі,
Як у вікнах жалісно живуть.
Я іду і чую, як кричить
Небо до землі – земля не чує.
Я іду і плачу, бо мовчу я,
Втомлена душа моя мовчить.

Приспів