Дивлюсь, як на стелі ти малюєш зорі
Обернув підлогу на безкрайнє поле
Стану чистою рікою, щоб губитися в лісах
Та застигну, щоб не стерти те, що ти намалював

Щойно намальований день
Щойно вигаданий світ

Чисті сльози
Добрий вітер
На дорозі
Дикі квіти
Я загину
Був чи не був
На дорозі
Що до неба

Одягаєш в барви, в ніжний світ кімнату
Не встигаю квіти з білих стін збирати
Стану лагідним повітрям, щоб торкнутись диких трав
Щоб з собою в небо взяти все, що ти намалював