Привіт пробач мене так довго не писав
Тобі листів і не дзвонив вночі
Твій номер я згубив серед доріг
А ти така ж як перший раз тебе зустрів
Долонь у долонь п’ять років стануть миттю
Серця як лід розтануть навесні
Швидкую під дощем і чую як самітність
Потрохи десь складається в пісні
Що бачиш ти прокидаючись
Що чуєш ти засинаючобіч
Що віддаєш ти граючись
Зупинись
Так не варто жити
Зірви завій з очей своїх
Годі дивитись на чорні квіти
Молюся щоб мій потяг встиг
Зупинись
Все ще можна змінити
Хіба було мені що промовляти
Звиняй що я мовчав увесь цей час
Не мав я слів щоб все тобі сказати
Не застудись і ось тобі мій плащ
Що чула ти утікаючи
Що знала ти розглядаючи книгу
Що маєш ти сподіваючись
На мене тільки дощ та кригу
Заледве жива хіба ні
Та я знайшов тебе у світі
Прошу зостав усе мені
Я скажу що все треба змінити
Я знаю що усе треба змінити
Я знаю як усе треба змінити