Дивне почуття охопило нас
Кожен з нас відчув золота екстаз
У далекий путь, ми всі збираємось
Золота на всіх мабуть не вистачить
Серце стискається, встигнемо чи ні?

Там у небі зоря усіх вітає
Там сувора земля на нас чекає
Там нове життя розпочинають
В світі нових сподівань

Там де тече Клондайк
Закінчується шлях
Безжалісна зима, панує в тих краях

Копальні де не глянь, мрії збуваються
Все ж таки дійшли!
Невже ми рай знайшли, та що ж відбувається
Чому вони пусті?

– Ну і де в біса обіцяні золоті гори? Гей, Білл, де тут хоч порошинка, що нагадує золото?

– Гарі, присягаюся, золото тут є! На карті Боба позначене саме це місце, ось дивись.

– Та хай тобі грець! Мова йде не про цей жалюгідний клаптик паперу, а про те, що ми стирчимо тут третій тиждень, а й досі нічого не знайшли!

– Гарі, кажу ж тобі, ми знайдемо стільки золота, скільки ти собі і уявити не зможеш! Ми будемо міліонерами!