На вільній Україні – невільні люди,
З діда-прадіда вчені, бути рабами.
Краще мовчати, за це нічого не буде,
Краще тримати – правду за зубами.
А правда, рветься на волю,
Правда хоче жити,
По "павлівках" та по "шевченках",
Мотузками в стелі, ножами в руках.

Правда рветься на волю...

Знову чути стук і регіт,
Знову за кимось зачинились грати,
На те існує особливий привід,
Де ж ти ходиш, почуй мене, брате!
А моя правда така ж одинока,
моя правда хоче жити,
Кривавими віршами, молитвами до неба,
Розіп’ятою любов’ю і вогнем.

Правда рветься на волю...

Від цього болю – нікуди дітись,
Від цього болю не заживають рани,
Давайте скоріше приходьте погрітись,
Гей, на посту, грай-бий в барабани.
Доки правда не вийшла на волю,
доки правда вас всіх не залила,
А на Україні знову вогонь,
То горять шахтарі!..

Правда рветься на волю...