...в квітні були зняті мої вірші у "Зміні", зарізані у "Жовтні", потім надійшли гарбузи з "Дніпра", "Вітчизни"
3.09.1963 р.
(з щоденника Василя Симоненка)

Таки прострелений словами
У пружні груди й навздогін,
Як по землі з дзвіниці дзін –
Він впав, скотився перед нами
І роздавив слова-лаї.

Стріляли, зрештою, свої...

Та тільки вельми завидющі,
Що красивіший він, що дужчий...
Свавілля обійма гаї,
Знов дзвін цілується з громами,
І з тишою в очах у мами,
Він перепитує її:
"Стріляли, зрештою, свої?.."