Приспів:
Кальмар, сушений кальмар. (2)

У темних глибинах Чорного моря, там, де дівчат нема,
Плавав і тішився, жив і тішився, плавав і тішився мокрий кальмар.
Він був вологим, як "Дав" заповіда, він був вологим сповна.
Але тривало це не дуже довго: до пива потрібна закуска нова.

В момент пролетіло житейське життя, коли кальмара якась сила тягла:
Згадав безкоштовні біля каменів на дні моря він туалети й
що парування близька була пора.
Летить перед очима житейське життя, і сила все тягне кудись кальмара.
Він був вологим, як "Дав" заповіда, він був вологим сповна.

Юдаг – кафе-бар, юдаг – диско-клуб. Трудився там один яйцеголовий.
Він сушив усе, винайшов камінь вічної сухості, він сушив усе, що міг.
Висушивши все, що було на землі, настали його критичні дні, і він в море поліз,
Та не знав і не гадав, що руками там зловить нулі.

Його побратим, товариш і друг (динеголовий він був)
Знайшов статтю, де писали про те, як на блоху ловити хрущів.
Ще була подія в динеголового в житті: мозок рибалки пересадили.
Доктор сушняк лиш тому зайшов: "Злови мені, кореше, щось мокре в морі".

Кальмар вже в м’ясорубці. Мені так трагічно і серце щемить,
А тим часом суху вже нелюди в барі змітають плоть його вмить.
Який висновок з цього випливає ясно й родовитому пуделю мочо-стровіру?
Радій, радій, радій, радій, що ти не кальмар.