Сни ранньої весни. (2)

Я казав – не навроч без потреби
Не пали паперових птахів.
Цілий світ обертався для тебе –
Невагомостей повний і див.

Але все це вже не твоя вина –
Те, що були ми, а тепер нема.
Нам здавалося – ми такі одні.
Але згасли ночі ті, відгоріли дні.

Ти куди і навіщо, кохана?
Наздогін тебе – кличуть степи.
Тупотять – ніби, з неба каштани –
Наші зірвані з рейок світи.

Але все це вже не твоя вина –
Те, що були ми, а тепер нема.
Собі сна не знаходжу, де ти є, моя мила?
Я літати не можу – заберіть мої крила!

Приспів:
Сни ранньої весни.
Ти їх не зі мною додивляєшся, ці сни
І у вікні пітьми
Плаче моє серце з перебитими крильми.

Собі сна не знаходжу, чуєш круки кричали?
Твої очі цілую – але це лише сни.
В мені стільки любові, в мені стільки печалі.
В тобі стільки свободи, в тобі стільки весни!

Приспів (2)