Гомін, гомін, гомін по діброві,
Туман поле покриває,
Гей, туман поле, поле покриває,
Мати сина проганяє:

– Іди, синку, іди пріч од мене,
Нехай тебе орда візьме!
– Гей мене, мамо, мене орда знає –
В чистім полі обминає.

– Іди, синку, іди пріч од мене,
Нехай тебе турчин візьме!
– Гей мене, мамо, мене турчин знає,
Сріблом-злотом наділяє.

– Іди, синку, іди пріч од мене,
Нехай тебе москаль візьме!
– Гей мене, мамо, мене й москаль знає –
Жить під себе підбиває.

– Вернись, синку, вернись додомоньку,
Змию тобі голівоньку.
– Гей мені, мамо, мені змиють дощі,
А розчешуть густі терна.

Гей мені, мамо, мені змиють дощі,
А розвіють буйні вітри.