Знаєш, коли ти ішов,
Я стояла отут божевільні чотири хвилини.
Потім дістала з кишені, відкрила
Свої заляпані соусом крила,
На них записала останні новини
Про те, що насправді ти – зовсім не Бог,
І твоїх гріхів стане на двох.
Ти – трохи холодний, а зазвичай
Такі люблять каву, а я – чай.

Приспів:
Але мені подобається, як ти ідеш. (4)

Знаєш, чотири хвилини – це більш, ніж достатньо,
Щоб щось народилось, а потiм не стало...
Просто коли ти зник за стіною,
Я раптом збагнула: комусь за спиною
Твоєю так само.
Підозрюю, в тебе звичайне ім’я,
І нею ніколи не стану я.
В тебе хриплий бас, а такі найчастіше
Наспівують джаз, а я – щось інше.

Приспів:
Та мені подобається, як ти ідеш. (4)

Чотири хвилі не стануть вічністю,
І взагалі – не в тому річ...