Ти сидиш навпроти мене,
Приваблюєш, не зраджуєш схеми,
Проте – мені вже все одно.
Усе втопилось в алкоголі:
І ти, і я – дві наші долі
Летіли вниз і розбивалися вщент.

Приспів:
І ти кидала аргумент,
Що у цьому всьому винен я,
Прокурена душа моя:
Їй притаманний тільки хміль,
Їй не знайоме слово "біль",
І плакати вона не вміє –
Ще трохи – і вона зомліє
Від нестачі мрій...

І я не буду сперечатись,
З тобою на словах змагатись,
Бо знаю: нема кінця цьому й краю,
До тебе не дійде нічого
Ні в усній формі, ні письмово –
Усі старання підуть нанівець.

Приспів:
Мені вривається терпець,
Бо у цьому всьому винен я,
Прокурена душа моя:
Їй притаманний тільки хміль,
Їй не знайоме слово "біль",
І плакати вона не вміє –
Ще трохи – і вона зомліє
Від нестачі мрій...