На цвинтарі тихо вночи
Не пугают ту пугачи
Не ухає жадна сова
Лиш чути жалобні слова

Якби я не літав через ту колєю
Не лежав би’м нинька зимний під землею
Як пішов би’м чере’ штреку по желізнім мості
То б не закопали туйка батярскії кості

Якби не та Франя якби не та дівка
Не знав би’м донині де та Левандівка
Банда Франиних коханків ми би не злапала
І мені би на Пекарскій музичка не грала

Як би’м мав в лепеті розуму хоч трішки
То не їв би’м на ніч смаженої кєшки
Бо від тої кєшки мені кишки покрутило
А як рано хтів’ім стати серце сі не било

Якби не той батяр тай не карі очі
Не було б відкрите віконце шоночі
Через него би не влізла батярова жінка
Не стирчала б між цицьками зазубрена фінка

Ой якби я не був гуцул тай не носив бартку
Тай не пив би’м паленочку з неділі до чвартку
То й з п’ятниці на суботу я би не напився
Тай не впав би’м до кернички
Тай би’м не втопився

На цвинтарі тихо вночі
Не пугают ту пугачі
Не ухає жадна сова
І стихли жалобні слова