Виконавець: Діти неба
Тонка біла павутина
По терну снується.
А той Андрій до Катрусі,
Як орличок, в’ється.
То лугами, берегами,
Та й на вечорниці!
Ой що ж тая за гонорна
Миколова дівка?
Чи-м ся вона гонорує,
Чи-м ся гонорує?
Чи не тими перстенями,
Що Андрій дарує?
Один тобі подарую,
Другий тобі куплю!
Лиш не кажи своїй мамі,
Що я тебе люблю!